Олександр Хара
експерт Фонду "Майдан закордонних справ"
Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».
Головні події: Європарламент підтримав Україну резолюцією щодо Азову; американські авіаносці повертаються в Арктику; США збираються вийти з ракетної угоди, бо Росія її порушує, а Китай використовує для свого посилення; Японія та КНР захищатимуть вільну торгівлю від Трампа; позиції Вашингтона та Анкари стають ближчими; перше юридичне звинувачення росіян у втручанні в американські вибори; американські демократи отримали бандеролі з вибухівкою від прихильника Трампа; Нью-Йоркський суд розглядає справу проти благодійного фонду Трампа, який може виявитись корпорацією-пустушкою; Пакистан знову заборонив індійське мовлення; Бразилія отримала свого «тропічного Трампа»; Єврокомісія вимагає від італійського уряду змінити бюджет.
Європарламент прийняв резолюцію щодо агресивних дій Росії в Азовському морі. Окрім традиційного дипломатичного засудження РФ за порушення міжнародного права та агресію проти України, євродепутати запропонували створити посаду спецпредставника ЄС із питань Криму, Донбасу та Азовського моря, а також звернутись до ОБСЄ з тим, щоб організація надала необхідні сили та засоби для патрулювання моря. Європейський парламент дав зрозуміти, що вимагатиме додаткових санкцій у разі, якщо росіяни продовжуватимуть ескалацію.
Уперше за 30 років США направили авіаносець («Гаррі Трумен») до Північного полярного кола. Авіаносна група проведе навчання в умовах штормової погоди та низьких температур, зокрема стрільби по повітряних, наземних та підводних цілях. Після цього угрупування буде скеровано до Балтійського моря для участі в «Єдиному тризубі – 2018» – стратегічних навчаннях НАТО, у яких будуть задіяні близько 50 тис. військових, понад 65 кораблів, 50 літаків і 10 тис. одиниць іншої техніки.
Норвезьке море є стратегічно важливим як з точки зору маршруту російських стратегічних підводних човнів, так і з погляду необхідності забезпечення домінування, адже у разі конфлікту з Росією цей район матиме виключне значення для надання допомоги союзникам на Європейському континенті. Масштабні навчання, як і відновлення для протидії РФ 2-го флоту США (цьогоріч на День незалежності України) є реакцією Білого дому та НАТО на агресивну зовнішню політику Кремля та збільшення його воєнної активності на Півночі та у Балтиці.
Москву відвідав радник президента США з питань національної безпеки, який поінформував про наміри адміністрації Трампа вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Ця угода 1987 року разом із договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНВ-3), який у 2010-му підписали Обама та Медвєдєв, становлять залишки системи угод зі стратегічної безпеки, що визначали характер взаємин надпотуг у період холодної війни. Вашингтон не бажає дотримуватись таких зобов’язань у той час, коли Москва порушує угоду, а Пекін, не будучи її частиною, зробив ставку саме на ці класи ракет у вірогідному протиборстві зі США.
Лідери двох найбільших економік Азії Сіндзо Абе, Японія (ВВП 4,8 трлн дол.), та Сі Цзіньпін, КНР (ВВП 14 трлн дол.), зустрілись у Пекіні, аби продемонструвати свою прихильність вільній торгівлі на тлі економічного націоналізму Трампа. Команда японського прем’єр-міністра включала представницьку бізнес-делегацію з 1 тис. осіб, які уклали з китайськими партнерами понад 500 контрактів на загальну суму 18 млрд дол.
Найближчим часом спільні американсько-турецькі підрозділи почнуть патрулювання території навколо курдського міста Манбіджа в Сирії. Це стало можливим завдяки домовленостям між Вашингтоном та Анкарою, яка, побоюючись посилення сепаратистського руху, була готова розпочати зачистку у прикордонних регіонах, де сконцентровані підтримувані американцями курдські бойові угрупування. Схоже, що цей крок, разом зі зменшенням напруги після звільнення з турецької в’язниці американського пастора, а також подій навколо загибелі саудівського журналіста, що проживав у США та писав для «Вашингтон пост» (убивство, вірогідно, здійснив спецназ Саудівської Аравії у своєму генконсульстві в Стамбулі), відносини між Вашингтоном та Анкарою почали нормалізуватися.
Мін’юст США висунув російській громадянці звинувачення в діяльності, спрямованій на втручання в американські вибори та ведення інформаційної війни. Пані Хусяйнова причетна до здійснення фінансових операцій у рамках проекту «Лахта», що фінансував американських активістів, купував рекламу в соціальних мережах та просував фальшовані новини, купував доменні імена та проксі-сервери тощо. Згаданий проект, із загальним бюджетом 35 млн дол., є складовою діяльності головного кухаря Путіна Віктора Пригожина, що в інтересах російських спецслужб курує фабрику тролів та здійснює операції впливу.
Напередодні проміжних виборів у США (6 листопада) низка високопоставлених демократів, а також Джордж Сорос одержали поштою бандеролі з вибуховими пристроями. Оперативні дії спецслужб та поліції дозволили затримати вірогідного злочинця, яким виявився неврівноважений прихильник Дональда Трампа.
У Нью-Йоркському суді відбулось перше засідання щодо справи використання (з боку нинішнього президента та його сім’ї) благодійного фонду Трампа як корпорації-оболонки, що насправді фінансувала його політичні та особисті проекти.
Вищий суд Пакистану скасував рішення суду нижчої інстанції щодо відновлення мовлення індійського телебачення. Після розгону демонстрацій на спірній території – у Кашмірі, Пакистан заборонив мовлення всіх індійських телеканалів та радіостанцій. Цього разу аргументом на користь заборони слугує те, що Індія використовує дамби на річках, що течуть до сусідньої країни, «як зброю».
Незадоволення бразильців корумпованими лівими, а також ностальгія за часами, «коли був порядок» (1964-1985 рр., країною керували військові), привели до влади ультраправого колишнього військового Жаїра Болсонару. Колишній капітан збройних сил пообіцяв наповнити уряд… генералами. Суперечливі висловлювання пана Болсонару щодо расових питань, абортів, мігрантів, сексуальних меншин та права на зброю дали підстави називати його «тропічним Трампом».
Єврокомісія вдалась до безпрецедентного кроку – вимагає від уряду Італії переглянути її бюджет на наступний рік. Збільшення бюджетного дефіциту з попередньо планованого 1,6% ВВП до 2,4% ВВП спричинить зростання зовнішнього боргу (він уже сягнув фантастичних 2,3 трлн євро), що не лише порушить встановлені обмеження, а й може спричинити негативні наслідки для всієї єврозони. Тиск Брюсселя посилить і без того поширені в Італії антиєвропейські настрої, адже за подібні кроки Франції та Німеччини шістнадцять років тому (нехай і до глобальної кризи 2008 року) не було жодних санкцій, отже, нинішнє попередження скидається на застосування подвійних стандартів. На додачу до цього італійський уряд з метою «надання поштовху економічному розвитку» планував відчутне зменшення податків, реформування пенсійної системи та збільшення соціальних витрат, що не може не подобатись електоратові.
