Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».
Ерзац-реальність по-путінські
Дехто з істориків згадує, що під час війни, мабуть, у моменти найбільших поразок Червоної армії, Сталін полюбляв вночі раз за разом передивлятися відомий передвоєнний пропагандистський фільм «Якщо завтра війна», де показувалося, як червоноармійці легко б’ють зовнішніх ворогів-імперіалістів «малою кров'ю і на чужій території». Очевидно, для кривавого диктатора це було певним психологічним розвантаженням в умовах глибокої кризи – приємною ілюзією швидкої перемоги над грізним супротивником.
Здається, десь таку ж комфортну ерзац-реальність, в якій начебто перебуває Росія, й намагався намалювати президент Путін 20 лютого під час свого чергового послання Федеральним зборам Російської Федерації, в рамках якого запропонував росіянам оновлений соціальний контракт (адресні гроші в обмін на відмову від політики) і набір новітніх смертоносних озброєнь, якими мають тепер пишатися громадяни «суверенної Росії».
Що ж, традиційний резонанс від цього звернення російської влади до свого народу може мати для Кремля явно неочікувані наслідки: падіння доходів росіян, у порівнянні з «докримським» 2013 роком, становить 10,7%, а кількість бідних – вже більше 19,3% населення країни, що викидає мільярди на допомогу збанкрутілим диктаторам по усьому світу.
Явно не залишилися непоміченими у Вашингтоні та інших столицях чергові путінські погрози новим російським озброєнням. Очевидно, і відповідь на них буде швидкою і адекватною.
Як і Сталін, Путін вважає, що виявляти м’якість і поступливість перед Заходом – неприпустимо. Як і цей «радянський фараон», він намагається демонструвати браваду, аби приховати власну слабкість. Але й це цілком вірогідно матиме негативні наслідки: Сталін на початку 50-х років грав настільки переконливо, що на Заході йому повірили. Але він сам і перетворив США на найзлішого і найбільшого ворога СРСР і ледве не поставив увесь світ на межу Третьої світової війни.
Сучасне російське месіанство, що прийшло на заміну комуністичній ідеології, подається Путіним у контексті так званої особливої ролі Росії у сьогоднішньому світі, чия місія можлива лише за умов наступальної зовнішньої політики та постійного нарощування усіх видів озброєнь.
Усе це підкріплюється потужною і щоденною пропагандисткою кампанією, рівень якої вже навіть перевищив будь-які зразки радянських часів. Так, лише з початку цього року у відомій загальноросійській газеті «Ізвєстія» було опубліковано понад 200 матеріалів на військову тематику явно пропагандистського характеру. Населенню постійно нав’язується «імідж Росії, оточеної ворогами». На путінському пропагандистському фронті активно працює майже уся російська інтелігенція, що звикла плазувати перед верховною владою.
Негаразди в економіці, зниження соціальних стандартів і міжнародні санкції за окупацію Криму подаються в середині країни, як «помста США Росії за її самостійну зовнішню політику» і тому переважно сприймаються росіянами, як «підступні акції зловмисного Заходу».
Армія, де у липні 2018 року указом Путіна відновлено інститут військової пропаганди, також посилено готується до війни, про що серед іншого свідчить прийняття 19 лютого Державною думою Росії законопроекту, яким військовим забороняється користування особистими приладами, що можуть мати доступ до Інтернету.
Можна констатувати, що в путінській Росії війна вже не є табу, а стала інструментом шантажу для досягнення своїх цілей, навіть дуже великою ціною. Більш того, є підстави вважати, що російський істеблішмент сьогодні вже допускає пряме військове зіткнення зі Сполученими Штатами.
При цьому, російський правлячий клас продовжує з презирством дивитися на навколишній світ і разом зі своїм лідером, здається, вже повністю перемістився в якусь ерзац-реальність, що немає жодного зв’язку з оточуючою дійсністю. Ілюзорні досягнення і угодовство деяких європейських політиків підживлюють в Кремлі настрої уседозволеності. Усе це разом створює вибухову суміш, що несе небезпеку для світу та України.
Невипадково голова Об’єднаного командування збройних сил США у зоні Центральної та Південної Америки, адмірал ВМС США Крейг Фаллер (Craig Faller) нещодавно заявив: «…Росія – це майже, як поранений, ослаблений ведмідь, який просто кидається, і я не можу пророкувати, що зробить Росія, та і не хочу пророкувати. Ми бачили, що вони зробили, і я думаю, що нам треба бути готовити до того, що може статися у майбутньому». Здається, більш ніж відверта констатація.
А росіянам (і не тільки), мабуть, слід також бути готовими до повноцінного функціонування ерзац-реальності по-путінські, адже за кремлівським задумом вже з 1 січня 2020 року в Росії має запрацювати державна система «суверенного Інтернету»...
Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»
