Повірте, всі розуміють, що сприятливі умови для Зеленського і його команди, зокрема, партії “Слуга народу”, яка наразі лідирує в рейтингах, не існуватимуть дуже довго. Плюс — треба підштовхнути президента Зеленського до чогось, що з позиції Франції та Німеччини є реалістичним підходом, хоча й потребуватиме певних поступок з боку України. Усе це природно...
Про це заявив голова правління Фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко у коментарі для УКРІНФОРМ.
Нова адміністрація наближається до участі у спробах вирішення найбільшої проблеми України – війни і миру з Росією. Ситуація наразі виглядає тривожно, є чимало запитань.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром Європи і закордонних справ Французької Республіки Жан-Івом Ле Дріаном і федеральним міністром закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Гайко Маасом. Про це повідомляє прес-служба глави держави. Учасники зустрічі обмінялися думками, як дати новий поштовх Мінському процесу для врегулювання конфлікту і припинення війни на Донбасі. “Ми дійшли згоди, що в нормандському форматі у рамках переговорів між Францією, Німеччиною, Росією та Україною ми намагатимемося виконати мінські домовленості... Із затримками цього процесу миритися не можна”, - зазначив глава МЗС ФРН.
Свій візит західні політики завершили спільною декларацією, в тексті якої зазначено: “Найближчим часом продовжаться дискусії зі сторонами з метою досягнення умов для проведення саміту глав держав і урядів у нормандському форматі”.
Утім, назбиралося чимало питань, наприклад, як відбуватиметься “оживлення” переговорного процесу, в якому форматі та на яких умовах. А також, яке місце в цьому загальному пазлі під назвою “Мінськ” займають такі його окремі фрагменти, як ото нещодавня телефонна розмова (без України) лідерів Німеччини-Франції-Росії та майбутній - перший на посаді - міжнародний візит президента Зеленського до Брюсселя.
- Новий поштовх Мінську... На вашу думку, що тут мається на увазі? Чи наполягатимуть наші західні партнери на попередніх умовах, і саме в такій послідовності їх виконання: виведення військ, повернення Україні контролю над кордоном, виборчий процес? Власне, які прогнози щодо Мінську взагалі... Хто може і має очолити Тристоронню контактну групу, враховуючи, що головні фігури з ТГК вийшли? Чи готова Росія до перезавантаження переговорного формату та чи варто очікувати появи нових учасників, наприклад, Великої Британії чи Сполучених Штатів?
Яременко: “Поки що для Франції та Німеччини як посередників у переговорах важливо, перш за все, отримати підтвердження особисто від Зеленського, що мінські домовленості залишаються в силі й Україна віддана їх виконанню, по-друге, що в силі залишаються всі переговірні формати, зокрема, нормандський, а по-третє, почути від новообраного президента яким чином він планує проводити переговори. При цьому вони не приховують, що хочуть і прагнуть того, щоб Україна проявляла більшу зговірливість, готовність до компромісів, аніж це було досі. У чому ці компроміси повинні полягати? Ну, в публічній сфері це не озвучується, але певні меседжі зрозумілі, наприклад, питання амністії, яке з точки зору сприйняття суспільством, мабуть, одне із найжорсткіших. А також, що стосується якихось інших сумнівних частин мінських домовленостей. Коротше кажучи, вони хочуть зрозуміти, в чому полягає готовність президента Зеленського до переговорів. Тобто це бажання просто поговорити чи розуміння того, що переговори інколи включатимуть необхідність дуже болючих компромісних рішень для України.
Тристороння контактна група... Ну, це повністю належить до компетенції президента. Перед ним — усі фахівці України. Вибирай кого хочеш. Не проблема. Тут важливіше інше - чи готова Росія продовжувати переговори? Судячи із сигналів, які долинають із північно-східного напрямку, як ото рішення з паспортизації окупованого Донбасу, реакція на міжнародний Трибунал з морського права тощо, все це свідчать про те, що Росія хоче в цих переговорах виступати з позиції сили. Власне, в продовженні переговорів вона також зацікавлена. Але якщо, скажімо, Україні підштовхують до цього, пояснюючи необхідність компромісу, то Росія йде на переговори з бажанням перемогти, отримавши максимально вигідний для себе результат.
Щодо ймовірності долучення до “Мінську” нового гравця. Скажемо так, Велика Британія загрузла у внутрішніх і зовнішніх проблемах, а тому не в змозі відігравати більш активну роль. Хоча треба відзначити, що ця країна й без того підтримує Україну в різні способи. Утім, залучення — це навряд чи. Далі — Сполучені Штати... Ну, велике питання. Для нас — це підсилення в переговорах, але ще невідомо як на участь США відреагує Німеччина, а тим більше Росія”.
- Як це пов’язується із нещодавньою телефонною розмовою Меркель-Макрон-Путін без України, і чи пов’язується взагалі?
Яременко: "Вважаю, що це несправедливо називати цю розмову безпрецедентною, тобто такою, що вперше відбулася без участі України. Це не так. Тристоронні комунікації відбувалися й раніше. Просто всі розуміють, що ситуація не вирішується. А тому готуються, коли в найближчі три місяці в Україні сформується політична ситуація — новий парламент, новий уряд — і до того часу треба мати якісь пропозиції, якесь бачення. Повірте, всі розуміють, що сприятливі умови для Зеленського і його команди, зокрема, партії “Слуга народу”, яка наразі лідирує в рейтингах, не існуватимуть дуже довго. А тому відбувається така ініціалізація. Плюс — треба підштовхнути президента Зеленського до чогось, що з позиції Франції та Німеччини є реалістичним підходом, хоча й потребуватиме певних поступок з боку України. Усе це природно...”
- Перший закордонний візит Президента Зеленського до Брюсселя: наскільки ця поїздка на сьогодні правильна (і важлива) та чи враховує (і наскільки) наші інтереси?
Яременко: "Звичайно, можна було би вигадати щось витонченіше. Утім, особливо великої помилки їхати в Брюссель нема. Це жест, який буде сприйняти нейтрально-позитивно. Такий собі ремісницький підхід. Встановити знайомства, ввести Володимира Зеленського в курс справ, власне, безпосередньо йому - показати пріоритети свого президентства і почути на ці пріоритети відгуки. Це робочий процес, очікувати чогось надважливого, якихось домовленостей тощо — не варто.
