2 квітня 1982 року аргентинські війська окупували Фолклендські острови. Того ж дня британський уряд заявив про невизнання цього акту, розірвав дипломатичні відносини з Аргентиною (які були відновлені лише 8 років потому), а також оголосив про направлення до островів ескадри.
Прем’єр-міністр Сполученого Королівства Маргарет Тетчер відкрила засідання Кабінету словами: «Джентльмени, ми маємо воювати!».
Її підтримав сер Генрі Ліч, Лорд Адміралтейства, котрий заявив, що в разі відсутності належної відповіді на аргентинську акцію, уряд та прем’єр мають піти у відставку.
Деякі члени уряду апелювали до необхідності залучення Сполучених Штатів до врегулювання конфлікту дипломатичними засобами. У більшості міністрів жодних заперечень не було. Тетчер сформувала воєнний кабінет, до якого увійшли очільники військових відомств та лише ті міністри, які не пропагували дипломатію, як спосіб захисту інтересів країни у війні.
Виступаючи з цього приводу в Парламенті, глава зовнішньополітичного відомства Великобританії барон Френсіс Пим впродовж 20 хвилин змінив свою позицію з «ми не плануємо використання військової сили» на «як би я не хотів досягнути мирного врегулювання, використання військової сили не виключено». На тлі ескалації військових дій, розпочалася «човникова дипломатія» держсекретаря США Александра Хейга, який відвідував столиці Великобританії та Аргентини, вів перемовини, висував пропозиції. Але невдовзі його місія завершилась, адже США не збиралися визнавати суверенітет Аргентини над окупованими територіями, а британські військові блискуче виконали свій обов’язок.
Варто звернути увагу на те, що спроби окремих журналістів представляти у своїх ЗМІ аргентинську точку зору викликали жорстку реакцію Тетчер, яка заявила про неприпустимість розгляду сторін як рівних.
Як пізніше писав один з біографів «Залізної леді»: «упродовж усієї війни Тетчер відчувала набагато більше симпатій до військових, ніж до дипломатів».
Експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара
